Як тихий геймер перемагає долю в Black Myth

Я думав, що гра — це випадок. Але у Брукліні, де джаз злився у алгоритми й моя батьківська ірландська балада зустрілася з урбськими барабами — я зрозумів: справжня майстерність — не у спинi, а у тишому мжаку миж ними. Black Myth не продає шанси. Вона пропонує обряди. Кожен спин — це символ храму. Кожен дикй тригер? Божественний дар — створений сертификованими RNGs, а не долею. «Дикі» символи? Не магiя — це адаптивнi накладки, начебто логика дракона, заплетена в архітектуру сервера.